Погляд до минулости жывота Писаной і єй жытелїв
В северній части Низкых Бескидів, під главным карпатьскым верьхом, 14 кілометрів северовыходно од Свідника ся находить село Вышня Писана. Тото невелике село, котре лежыть на граніцї з сусїднїм Польском, є послїднїм найсевернїше положеным селом верьхнёй части долины рікы Капішовкы.
Теріторія хотаря села належить ку ґеоморфолоґічному цїлку Ондавска верьховина. Фітоґеоґрафічно патрить хотарь села до комплексу выходобескідьской флоры і є частёв охранного пасма Храненой країнной области Выходны Карпаты в єй найзападнїшій части. Хотарь творять мішаны лїсы, в котрых переважує бук і граб. У высшых пасмах гранічного гребіня ся находять буковы лїсы перемішаны з другыма сортами стромів, як напр. явор горьскый, берест, ясень, липа і явор молочный. В долинах рік ростуть яліцї, на гребінях ясенї.
В лїсах під гребінём ся находять хранены взацны рослинны сорты, як наприклад телекія оздобна, скополія краньска, снїжинка ярна (підснїжник). На вогкых луках росте вставачовець маёвый, на краю лїсів і зароснутых пашенків веменник двойлистый, брадачік яйцёвый і вставачовець фуксів.
Богатство околитых лїсів дає природну охрану і приязны можности на жывот лїсной звірины – оленїв, серн, дикых сввинь. Зо шелем ту жыє вовк обычайный, рыс островид, лишка обычайна, мачка дика, куна лїсна, выдра рїчна і борсуґ обычайный. З множества сорт птахів ту окрем великого чісла співавых птахів жыє і орел кріклявый, боцан білый, боцан чорный, сокол ластовічарь, ястряб великый, мышак горьскый, сова обычайна, сова довгохвоста, дятель великый, тесарь чорный, туток обычайный, ястряб крагулець, храпкач польный і другы.
Красу природы навколо села оцїнюють турісты, котры ту приходять по недавно вызначкованій турістічній маґістралї, котра ся зве Путь героїв СНП. Тота веде верьхами і долинами Словеньска од Брадла аж по Дукляньскый перевал. Она є частёв міджінародной турістічной трасы Е 8.
