Погляд до минулости жывота  Писаной і єй жытелїв

В северній части Низкых Бескидів, під главным карпатьскым верьхом, 14 кілометрів северовыходно од Свідника ся находить село Вышня Писана. Тото невелике село, котре лежыть на граніцї з сусїднїм Польском, є послїднїм найсевернїше положеным селом верьхнёй части долины рікы Капішовкы.

Старша історія

Село Вышня Писана патрить міджі наймолодшы села панства Маковіця і было заложене в послїднїй етапі взнику сел з того періоду – в другій половинї 16. стороча в ёго лїсній, северовыходній части.

Найстарша інформація о селї є в данёвім суписї Regestrum domorum et taxarum nobilium et rectificationum comitatus з року 1600 (MOL E 158, A2655, s. 328). Тот супис ся одлишує од другых, написаных перед ним, але і позад нёго, тым, же уводить чісла зданеных обысть.

Перша світова война

Зачаток 20. стороча принїс тому реґіону далше стражданя – першу світову войну. По выголошіню мобілізації наступили до армады способны хлопи у віцї до 50 років. Так зістали ґаздівства без робітных рук.

Такой на зачатку войны, восени 1914, руська армада під веджінём А. А. Брусілова атаковала карпатьскы перевалы. Вояци цісарьско-кралёвской армады брали што ся дало а перед приходом руськых войск село підпалили. Руськы войска были протиатаком з того боку Карпат вытиснуты, але їх атак ся знову повторив. Аж на перевалї коло Ґорлиць у роцї 1915 были дефінітівно вытиснуты з Карпат. Бої в хотарю села сі выжадали много людьскых жертв і запрічінили великы матеріалны шкоды, село было знічене на 60 процент. Свідоцтвом тых боїв є днесь уж скоро забытый воєньскый цінтерь в селї, де в 15-тёх гробах є похованых 21 вояків. В 13-тёх гробах лежыть по єден вояк, в єднім суть похованы двоме а в єднім шестёме вояци.

Война сі выжадала і людьскы жертвы зо села. При маніпулації з дєлострїлецькым ґранатом стратив жывот у роцї 1922 Василь Юрчішін і Павел Гвозда.

По переходї фронту сі люде выбудовали провізорны обыстя. Обнова села тримала аж до років 1923 – 24, бо по скінчіню войны ту не было ниякой можности зарібку. Пять мурованых хыж было поставленых в рамках штатной акції, остатнї сі люде збудовали самы.

Жывот по взнику ЧСР

Взник Чеськословеньской републікы по скінчіню першой світовой войны прияли жытелї Вышнёй Писаной, але і цїлого реґіону з радостёв і надїёв на лїпшый жывот. Жытелї села ся традічно голосили к русиньскій народности, але в роцї 1919 ся із 115 жытелїв к русиньскій народности приголосило лем 46 а 69 ся приголосило к новій – чеськословеньскій народности, што было бесспорно проявом їх обчековань і позітівного одношіня к новій державі.

Друга світова война

Першы дотыкы войны село зажыло барз скоро. Уж восени 1939 року тады переходжали першы ґрупы біженцїв з Польщі. Господарьска кріза жытелїв ся в першых роках войнового словеньского штату згіршыла.

Першыма жертвами режіму ся стали жыдівскы фамелії. Зо села были в 1942 роцї насилно одволочены три худобны родины (родина Павла Меллера, Баруха Меллера і Берка Берковіча). Зо шістнадцятёх душ ся кінця войны дожыв єден чоловік. На маєток властників Егренберґа, Росенблута і Ґросса была увалена штатна справа.

Од ослободжіня по сучасность

Найважнїшов задачов жытелїв по навернутю з евакуації была обнова зніченого родного села. Уж 24. марца 1945 в селї взникнув Містный народный выбор (МНВ), председом котрого ся став Василь Юрчішін. Ёго задачов было орґанізовати погробы мертвых вояків і конїв, забезпечіти провізорну оправу пути і мостів, ліквідовати румовиска. Мав повинность і роздїлёвати потравины міджі жытелїв села.

Школство

В селї, як і на околіцї была довгый час низка уровень освіты. Перед першов світовов войнов ходили школярї до Ґрекокатолицькой церьковной школы в Нижнїй Писаній, но выслїдкы школованя были барз слабы, бо дїти ходили до школы лем тогды, кідь не было роботы дома, на ґаздівстві. Другым неприязным моментом быв факт, же главны предметы ся учіли по мадярьскы. Першу інформацію о школї сьме нашли з 1861 року, коли кантором і учітелём быв Андрій Гладоник, правдоподобно селян з высшов освітов.

Церьковный жывот

Важнов частёв жывота валалчан є духовный жывот. Вышня Писана была дакілько сторіч філіалков Ґрекокатолицькой парохії в Нижнїй Писаній. Матріка народженых, помершых і тых, котры ся в церькви вінчали, была веджена од 1752 року. В Штатнім областнім архіві у Пряшові є заархівована лем матріка парохії з років 1860 – 1862, 1866, 1867, 1869, 1875 – 1892 і 1895.

Жытелї села в чіслах

Чісло жытелїв і хыж в селї подля списованя людей в роках 1787 – 2001

ROK Počet obyvateľov Počet domov
1787 133 18
1828 190 22
1869 108 -
1880 107 20
1890 126 22
1900 156 29
1910 140 25
1919 115 21
1921 112 21
1930 166 23
1940 200 27
1950 167 26
1961 140 27
1970 138 27
1980 112 27
1991 79 27
2001 80 28

Сімболы села

Сімболы села Вышня Писана суть записаны до Гералдічного реґістра Словеньской републікы під сіґнатуров В – 172/2001 в такій подобі:

Ерб села

Ерб села ВЫШНЯ ПИСАНА

Волены представителї села

Жытелї села ся мусили в минулости попасовати з многыма тяжкыма задачами. Днешня подоба Вышнёй Писаной є выслїдком їх незвычайной робітности, выслїдком роботы як селян, так і функціонарїв села, котры ся все намагали зробити про село якнайвеце. Мена рыхтарїв до скінчіня першой світовой войны не знаме.