Церьковный жывот
Важнов частёв жывота валалчан є духовный жывот. Вышня Писана была дакілько сторіч філіалков Ґрекокатолицькой парохії в Нижнїй Писаній. Матріка народженых, помершых і тых, котры ся в церькви вінчали, была веджена од 1752 року. В Штатнім областнім архіві у Пряшові є заархівована лем матріка парохії з років 1860 – 1862, 1866, 1867, 1869, 1875 – 1892 і 1895.
Другы части были знічены у войнї. Факты о віросповіданю жытелїв села суть в таблічках ч. 3 і 4. Інтересный в тім одношіню є запис з 1806 року. Слїдовала ся участь вірників на святій сповіди. Подля того запису зо 151 вірників села ся мало сповідати 108 душ а 43 ся не могли сповідати (были то дїти до першой сповіди). У роцї 1805 жыли в селї 23 повінчаны пары. За тот рік не была ани єдна вінчанка, похрещеных было 9 дїтей і одправены 4 погробы. По Пряшівскім соборї у 1950 роцї перешли вшыткы жытелї села на православну віру. По обновлїню ґрекокатолицькой церькви, котра была заказана, у 1968 роцї часть жытелїв ся вернула назад до нёй.
Ґрекокатолицька церьков у Вышнїй Писаній, котру поставили у 1909 роцї, є посвячена Успенію Пресвятой Богородіцї. Дотогды была в селї лем деревяна каплічка, котра была збудована на цінтерю. В часї другой світовой войны была значно пошкоджена, по войнї єй селяне властныма силами оправили. Єй векша реконштрукція і приставба была зреалізована у 1965 роцї.
Вышня Писана є філіалков православной парохії в Кружлёвій.
