Старша історія
Село Вышня Писана патрить міджі наймолодшы села панства Маковіця і было заложене в послїднїй етапі взнику сел з того періоду – в другій половинї 16. стороча в ёго лїсній, северовыходній части.
Найстарша інформація о селї є в данёвім суписї Regestrum domorum et taxarum nobilium et rectificationum comitatus з року 1600 (MOL E 158, A2655, s. 328). Тот супис ся одлишує од другых, написаных перед ним, але і позад нёго, тым, же уводить чісла зданеных обысть.
З обсягу справы о девятнадцятёх новых селах на панстві выпливать, же у Вышнїй Писаній сі ґаздове збудовали обыстя недавно. В тім часї сі будовали і господарства, култівовали землї на поля і лукы. Єй першы жытелї іщі не были мушены платити кралёви данї.
Село выбудовали жытелї на закупнім праві. На челї стояв рыхтарь – шолтыс, котрый свою функцію дїдив. Село записали як Felso Pisana і патрило к русиньскым селам панства Маковіця. У роцї 1600 ту стояло 5 обысть ґаздівскых, а самособов і обыстя рыхтаря – шолтыса.
Выходячі з періоду, в якім было село, респ. ёго першы жытелї ослободжены од данї, можеме предпокладати, же село взникло аж в послїднїх двох десятьрочах 16. стороча. Історик проф. Фердінанд Улічні докінця предпокладать, же Вышню Писану заложыли якраз підданы з Нижнёй Писаной, о чім, подля нёго, свідчіть сполочна властна назва села.
В пізнїшых періодах ся назвы села черяють: Felso Piszana (1618), Wisna Písana (1773), Felscho – Piszana (1786), Horní Písaná (1808), Visnya Piszana (1818), Ober-Piszana (1850), Felso Piszána (1869), Felsopiszana (1900), Felsohímes (1910), Vyšnia Pisana (1921), Vyšná Písaná (1950).
Інтересный є переклад властной назвы Писана до мадярчіны в рамках помадярчованя немадярьскых назв сел зо зачатку 20. стороча, а то на hímes ( чітай „hímeš“), што в перекладї значіть великодня крашанка або писанка. Село было досправды в тім часї знаме тым, же ся ту красили (писали) яйця техніков батікованя – шпендликом.
Вшыткы жытелї села ся спочатку занимали выробов шындлїв. Подля клімы хотаря і можностей ёго выужытя была земля у Вышнїй Писаній заряджена до четвертой, найгіршой бонітной класы (сусїдня Капішова была заряджена до другой). У Вышнїй Писаній быв урбарь приятый 19. марца 1773.
Од року 1850 ся робила реорґанізація верейной справы і в рамках той реорґанізації взникли найнизшы верейносправны інштітуції – служновскы уряды (окресы). Вышня Писана патрила під служновскый окрес Свідник (Szvidnik). Тот быв у роцї 1861 переменованый на Маковіцькый аж до року 1850. Од року 1908 были служновскы окресы назад переменованы подля окресного міста (Vyšný Svidník – Felsovízkoz).
Село рядила самосправа на челї з рыхтарём, котрый мав найвекшы права і повинности. Він быв одповідный за дотримованя законів і наряджінь, выбераня дани, старав ся о охрану перед вогнём, о чістоту села, студників у селї, рішыв хоцьякы проблемы жытелїв села і хранив валальску печатку.
Найстаршый сімбол села є знамый з року 1787. На переломі сторіч была Вышня Писана худобным рольницькым селом. Неуродна земля хотаря, одстала сістема господаріня, прімітівна польногосподарьска техніка і мало выносны сорты польногосподарьскых рослин запрічінили низку жывотну уровень, бідны можности бываня, скромну страву і просте облечіня жытелїв.
Бываня было на барз низкій уровни. Хыжы были деревяны, в них была місто підлогы столочена жовта глина, стрїхы прикрыты соломов. Кухня служыла і як їдалня, і як спалня, в зимі до нёй приносили і праві народжену худобу – телятка, гачата, кізлята, або і куркы, гускы, качкы. З тым была звязана і низка уровень гіґієны, што было на прічінї шырїня вшелиякых хвороб і епідемій.
